Пестициди - це хімічні та біологічні препарати, які використовуються для знищення шкідників сільськогосподарських рослин і продукції та бур’янів, тобто убивають майже усе живе і звичайно здатні вбити людину. Смертельно небезпечна для людини доза для найбільш поширених пестицидів складає від 1 до кількох десятків грам.
Колишні колгоспи отримували пестициди, як правило, не відповідно до потреб, а згідно планів та рознарядки. Тому на хімскладах господарств накопичувалися десятки, а то і сотні тон непотрібної отрути. Після розвалу колгоспної системи та приватизації майна і землі склади отрутохімікатів залишилися нічийними. До того ж їх почали розбирати на будівельні матеріали.
Практично усі залишки пестицидів непридатні для використання, оскільки використання більшості з них, як скажімо відомого усім дусту, сьогодні заборонено, для інших давно закінчився дозволений термін застосування. Крім цього знаходяться вони в далеко не найкращому стані – розсипані на підлозі, змішані, в дірявій тарі, промочені водою … Однак вони не втратили своїх токсичних властивостей – тобто убивати усе живе – і належать до відходів 1-го класу небезпеки – надзвичайно небезпечних.
Сьогодні у кожній області на напівзруйнованих складах зберігається в середньому близько тисячі тон цієї небезпечної отрути, тобто сотні мільйонів смертельних доз.
Питання захоронення чи утилізації накопичених непридатних пестицидів не знайшло вирішення на державному рівні перш за все через те, що жодна область, жодна територіальна громада не погоджується, щоб такий могильник розмістили на її території. Єдиний могильник, що не має аналогів в Європі чи світі і містить понад 1000 тон отрутохімікатів розташований неподалік села Джурин Вінницької області. Єдине місце, де сьогодні невеликими партіями здійснюється знешкодження пестицидів, - це підприємство «Елга», що неподалік м.Шостка Сумської області, але і там місцева рада проти завезення пестицидів з інших регіонів.

На цьому фоні надзвичайно дивним виглядають заяви Вінницького підприємства «Віннспецпостач» - одного з засновників ТОВ НВФ «Екоцентр», що в м.Кіровоград по вул.Тімірязєва, 59, про наміри вивезти з Вінницької області в Кіровоград усі непридатні та невідомі пестициди в кількості понад 2000 тонн. Кіровоградська обласна державна адміністрація, листом від 11.06.2008 р. №23-301/3 підтвердила готовність прийняти цей смертоносний вантаж та повідомила про те, що в Кіровоград уже завезено 197,6 тонн непридатних і заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів, в тому числі 147,5 тонн з Київської області.
Як повідомив начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області Власенко Микола Григорович, у підприємства ТОВ НВФ «Екоцентр» дісно є технологія знешкодження пестицидів, але не усіх, а тільки певного виду – на основі фосфіду цинку. На цю технологію є відповідний експертний висновок санітарно-епідеміологічної служби. Однак Мінприроди України видало підприємству ліцензію на збирання, зберігання, оброблення, знешкодження усіх пестицидів, які не відповідають стандартам або непридатні до використання за призначенням.
При цьому, пояснює начальник держуправління охорони навколишнього природного М.Власенко, у підприємства «Екоцентр» є спеціальне устаткування на якому пестициди, що привозяться змішуються з бетоном і з них виготовляються бетонні блоки та інша продукція. Продукція, що виготовляється з добавкою пестицидів, як завіряє М.Власенко, використовується тільки для власних потреб підприємства.

Мені вдалося розшукати таємничу базу підприємства «Екоцентр», де переробляють непридатні та заборонені пестициди в будівельні матеріали. Розташована вона на околиці міста по вул..Аджанська, 29. Територію охороняють охоронці та собаки. Відчувається неприємний запах отрутохімікатів. Перед в’їздом рекламна виставка продукції підприємства, що продається – вироби з бетону: блоки, тротуарна плитка, цегла….
Дивлячись на це, хочеться вірити словам начальника держуправління охорони природи, що продукцію, виготовлену з пестидів використовують тільки для власних потреб. Мабуть ці блоки та плитку спеціально виготовляли на окремому устаткуванні і без добавки пестицидів, бо це ж для людей. А ми так уже виховані, щоб найкраще віддавати іншим, а погане залишати собі…
Хоча вірити в це важко, особливо після розмови з фахівцями.
Я попробувала з’ясувати, що це таке пестициди на основі фосфіду цинку, технологією знешкодження яких володіє «Екоцентр» та скільки їх є у тій же Вінницькій області і звернулася з цими питаннями до фахівців.
Знайомі хіміки порадили звернутися до викладача Вінницького педагогічного університету, кандидата хімічних наук Петрук Галини Дмитрівни, яка захистила дисертацію про сполуки фосфору.
Фосфід цинку, пояснює Галина Дмитрівна, це та отрута якою зазвичай на полях витравлюють мишей та інших гризунів. Отрута сильна і небезпечна. При потраплянні її у воду розкладається з утворенням фосфіну (отруйного газу) і солей цинку.
- А якщо цю отруту змішувати з цементним розчином вона дійсно буде знешкоджена?
- Так, бо в розчині завжди є вода. Але не забувайте, що фосфін дуже небезпечний газ. Сполуки такого типу використовуються як хімічна зброя. Гранично допустима концентрація фосфіну в кубічному метрі повітря – одна сота частка міліграма. А якщо таким чином знешкоджено близько 200 тонн фосфіду цинку без уловлювання газу, що виділяється, то це десятки тонн фосфіну або мільярди, чи навіть трильйони кубічних метрів отруєного повітря! Тим більше, коли мова йде про знешкодження тисяч тонн пестицидів поряд з великим містом.
Не менш дивною видається інформація отримана від начальника державної станції захисту рослин у Вінницькій області Макарчука Сергія Михайловича – саме ця структура слідкує за застосуванням та рухом пестицидів.
- Чи дійсно у Вінницькій області накопичилося понад 2000 тон непридатних пестицидів?
- В області, на складах колишніх сільгосппідприємств накопичилося понад 1000 тон заборонених, непридатних і неопізнаних пестицидів. Якщо мова йде про понад 2000 тисячі, то це мабуть мається на увазі ще понад 1000 тон заборонених і непридатних пестицидів які ще за часів СРСР завезені на Вінниччину з 8-ми областей України і захоронені в Джуринському отрутомогильнику.
- А скільки серед них пестицидів на основі фосфіду цинку?
- Згідно матеріалів інвентаризації таких непридатних пестицидів в області взагалі немає. Є багато інших пестицидів, але найбільша кількість, через незадовільне їх зберігання кваліфікується як «невідомі» або «змішані».
- А чи могло бути в якомусь районі, скажімо Київської області, близько 150 тон пестицидів на основі фосфіду цинку?
- Це майже неймовірно. Фосфід цинку використовувався тільки для знищення гризунів, надходив в незначних кількостях в герметичній тарі і зберігався окремо. Термін придатності його практично не обмежений і він завжди повністю використовувався.
Знову звертаємося за консультацією до хіміка.
- Галино Дмитрівно, а чи можна хімічним методом, скажімо дією лужного цементу, знешкоджувати невідомі пестициди?
- Для перетворення кожної хімічної речовини необхідні свої реактиви, своя технологія. Якщо речовина невідома, то наслідки будуть непередбачувані….

Для того щоб остаточно з’ясувати яку саме отруту хочуть завести нам з Вінниччини звертаємося до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області, начальником якого, як свідчить офіційний сайт Мінприроди України є Бабич Дмитро Олексійович.
На наше здивування секретар повідомила, що Дмитро Бабич був призначений начальником управління під час великодніх свят, а на другий день після його виходу на роботу судовий виконавець доставив в управління ухвалу суду про зупинення дії наказу про його призначення. 26 травня Дмитро Бабич зник з управління і більше не появлявся і не телефонував. Попередній начальник управління звільнений ще у квітні, а його перший заступник в травні. Тому керівника в управління фактично немає. Якщо вас цікавлять пестициди зверніться до звільненого першого заступника, він останній виконував обов’язки начальника управління і раніше займався цим питанням.
Першим заступником начальника управління до 20 травня цього року виявилося був Українець Іван Ілліч.
- Іване Іллічу, скільки у Вінницькій області непридатних пестицидів і що з ними збираються робити?
- В області накопичилося понад 1000 тон непридатних, заборонених і невідомих пестицидів які необхідно знищити або захоронити.
- Але є публікації і офіційні листи про понад 2000 тон пестицидів які будуть вивезені з області …
- Так, ще понад 1000 тон заборонених пестицидів в радянські часи завезли на територію області і захоронили в спеціальному сховищі в Шаргородському районі, це так званий «Джуринський отрутомогильник». Вважалося, що вони захоронені там назавжди. «Могильник» споруджено за спеціальним проектом і поки-що ситуація з цим могильником є достатньо контрольованою. Для того щоб розкрити і знешкодити це сховище екологи Вінниччини будуть вимагати розробки спеціального проекту та його розгляду на окремих громадських слуханнях.
- А як відносяться до проблеми пестицидів вінничани? Люди про це знають?
- Громадськість у нас з цього питання добре поінформована. Жодна територіальна громада не погоджується, щоб пестициди везли на її територію. В грудні минулого року при спробі обласного управління МНС перевезти пестициди зі складу в селі Червона Гребля Чечельницького району в бетонний ангар на території Демівської сільради, цього ж району, жителі села Демівки перекрили дорогу, захопили навантажені пестицидами автомобілі і не розходилися до тих пір, доки обласна державна адміністрація не вирішила питання про вивезення цих пестицидів за межі області.
- А що Вам відомо про фірми, які займаються знищенням пестицидів, зокрема «Віннспецпостач», що у Вінниці та «Екоцентр» в Кіровограді?
- ТОВ «Віннспецпостач», співвласником якого був Бабич Дмитро Олексійович, до призначення його начальником держуправління охорони навколишнього природного середовища, на Вінниччині займалося незаконним обігом токсичних відходів, у тому числі пестицидів. Ця фірма, за кошти бюджету, або підприємств, приймає в них токсичні відходи для утилізації або зберігання. Однак це завжди робилося без отримання передбаченого законодавством дозволу на передачу відходів, тому подальша їх доля невідома. Відомо, наприклад, що в 2007 році «Віннспецпостач» за бюджетні кошти прийняв 10 тон пестицидів з Калинівського району. Частину з них ми, разом з представником комісії з Кабміну, знайшли на розваленому складі в цьому ж районі. Де інші - не відомо. Відомо також, що ця фірма закопувала невідомі відходи на території Вінниці, постійно щось спалює на своїй промплощадці у місті Гнівані, де тільки цього літа зафіксовані дві великі пожежі.
- А чому Ви, як керівник управління, не вживали якихось заходів?
- Ні, вживав. За це мене і звільнено. Саме за те, що я, виконуючи рішення суду, не дозволив Дмитру Бабичу керувати управлінням.
- А хто зараз керує управлінням?
- Офіційно – ніхто. Я і начальник звільнені. Міністерство, ігноруючи ухвалу суду, вважає що начальник Дмитро Бабич, але його уже два місяці ніхто не бачив. Іншого виконуючого обов’язки також ніхто не призначав.
- І все таки давайте повернемося до питання пестицидів. Що Вам відомо про Кіровоградський «Екоцентр», там дійсно знищують пестициди?
- На запити нашого управління до Мінприроди України та держуправління в Кіровоградській області, щодо наявності в Кіровограді належним чином введених в експлуатацію потужностей з утилізації пестицидів відповіді ми не отримали. До цього часу знищення пестицидів здійснювали тільки в м.Шостка Сумської області. Але коли в грудні минулого року виникла необхідність відправити для знищення 20 тон пестицидів з Вінницької області і я надав інформацію про те, що це можна здійснити в м.Шостка, Дмитро Бабич написав заяви в усі правоохоронні органи про притягнення мене до відповідальності за те, що Кіровоградський «Екоцентр» не отримав передбачені на це бюджетні кошти. Спочатку усі органи визнали, що ніякого порушення немає, але потім, за наполягання Бабича та Мінприроди, мене знову почали звинувачувати в тому, що я не запропонував вести пестициди в Кіровоград на підприємство, щодо діяльності якого зі знищення пестицидів немає достовірної інформації. І ця справа набирає обертів, адже в минулому році йшлося про вивезення усього 20 тон пестицидів, на що з бюджету було виділено близько 300 тис гривень, а в цьому році йде мова 2000 тонн, а це десятки мільйонів гривень, ласий шматок... Тим більше, що конкуренція на цьому терені останнім часом посилюється. Німеччина, де добре оснащені очисним устаткуванням заводи з утилізації небезпечних відходів простоюють, готова забирати їх у нас за цінами, меншими ніж ті, про які сьогодні йде мова. І не просто готова. Першу партію з Закарпаття до Гамбурга уже відправлено. При цьому одна тонна обійшлася бюджету, як повідомляв канал 1+1, близько десяти тисяч гривень. Кіровоградський «Екоцентр» у минулому році за тонну прийнятих пестицидів хотів більше 12 тис. гривень.

Таким чином залишається тільки гадати, що ж робиться за огорожею ТОВ НВФ «Екоцентр» - чи там дійсно знешкоджують пестициди на основі фосфіду цинку і місту загрожує газова атака, чи «закатують» в бетон невідомі пестициди? Але як повітря, так і бетонні вироби на місці не стоять, вони прямують до міста.

А особливо насторожує незрозуміла ситуація довкола цього питання та повна відсутність інформації. Якійсь комерційні фірми збираються ввозити в місто тисячі тон надзвичайно небезпечної отрути і щось з нею робити. Більше того, виявляється сотні тонн уже ввезли і щось роблять, і ніхто про це не знає.
Але ж стаття 50 Конституції України кожному гарантує право вільного доступу до інформації про стан довкілля, а стаття 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - обов'язковість екологічної експертизи та гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища. Згідно Закону України «Про екологічну експертизу» заява про наміри здійснювати екологічно небезпечну діяльність обов’язково повинна бути оприлюднена в засобах масової інформації. Чи може, коли мова йде про мільйонні кошти, дія законів призупиняється?

І де гарантія того, що тисячі тонн завезеної отрути дійсно будуть знешкоджені, а не закопані в землю чи «закатані в бетон» і наше місто не перетвориться на «могильник», за величиною другий після Чорнобиля?

Джерела інформації:
Петрук Галина Дмитрівна – тел. Домашній – 80432-511615.
Петрук Василь Григорович – доктор хімічних наук - тел. робочий – 80432- 513387, домашній – 80432-511615.
Макарчук Сергій Михайлович – тел. робочий – 80432- 464701, моб. 8067-9683568.
Українець Іван Ілліч – 8-067-4309203

.

Виставка продукції ТОВ «Екоцентр»

База ТОВ «Екоентр»

В цьому бункері, на території колишньої військової частини поблизу с.Демівка Вінницької області, зберігається близько 250 тонн отрутохімікатів. Незабаром їх перевезуть в Кіровоград.

В грудні минулого року при спробі обласного управління МНС перевезти пестициди зі складу в селі Червона Гребля Чечельницького району в бетонний ангар на території Демівської сільради, цього ж району, жителі села Демівки перекрили дорогу, захопили навантажені пестицидами автомобілі і не розходилися до тих пір, доки обласна державна адміністрація не вирішила питання про вивезення цих пестицидів за межі області.