Один із настроїв, який відчувається на саміті у Копенгагені представниками ЕПЛ, - це прикрість за невтішну славу України на міжнародному рівні. До кінця першого дня учасники від НУО проголосували за надання нагороди "Динозавр дня" індустріалізованим країнам за їхні зволікання. У вівторок цю нагороду отримала Україна за декларування "зменшення" викидів від рівня 1990 року, які фактично означають 75% збільшення від теперішнього рівня викидів.  МБО "Екологія - Право - Людина" на протязі тривалого часу намагалася довести українському урядові хибність такого шляху. Намагання виявилися

марними і ЕПЛ нічого не залишалося, як ініціювати відкриття 11 судових справ, метою яких є подолання низки системних проблем, пов'язаних із вирішенням питання зміни клімату в Україні. Серед них знаковими є і судові справи проти Мінприроди "Міжнародна торгівля квотами на викиди парникових газів", "Невиконання Міністерством ОНПС зобов'язань зі зміни клімату", "Порушення Міністерством ОНПС інформаційного законодавства та законодавства про участь громадськості", "Контроль за діяльністю, що

впливає на клімат", а також судові справи проти Кабміну, Мін'юсту та Генпрокуратури "Налагодження опрацювання процедури опрацювання органами державної влади коментарів громадськості до нормативно-правових актів". Сподіваємося, що принаймні таким шляхом ЕПЛ вдасться активізувати уряд України працювати в напрямку подолання проблеми зміни клімату, що в свою чергу працюватиме на позитивний міжнародний імідж нашої держави.

Позицію МБО "Екологія - Право - Людина" в Копенгагені репрезентують професор Світлана Кравченко,президент організаæї, та Мар'яна Булгакова, провідний юрисконсульт ЕПЛ.

Олена Кравченко,

виконавчий директор МБО "Екологія - Право - Людина".

lena@uoregon.edu

тел. (032) 234-38-88

*

КОПЕНГАГЕН: НАДІЯ ЧИ РОЗЧАРУВАННЯ?

Джон Бонайн, професор Орегонського університету, голова Наглядової ради ЕПЛ,

Світлана Кравченко, професор Орегонського університету, президент ЕПЛ

Молода дівчина з криком прокинулася від жахливого сну. Перед тим вона дивилася новини про кліматичні жахи і потім у жахливому сні побачила себе на випаленій землі. Земля тріскала під її ногами. Потім її ледь не змів ураган.

Батько сказав дівчині про кліматичні переговори, які відбуваються цього тижня у Копенгагені, Данія.

На веб- старинці цього заходу був заклик "підняти свій голос". Вона вхопила камеру батька, скерувала її на себе і зробила просту заяву: "Будь ласка, допоможіть світу." Наслідуючи її приклад, сотні інших дітей послали таке ж повідомлення.

У понеділок повідомлення дівчинки отримали тисячі делегатів тут у Копенгагені, які працюють, щоб виробити кліматичну угоду. Дехто називає цей світовий самміт найважливішими міжнародними переговорами з часу закінчення Другої світової війни. Втім до теперішнього часу прогрес досить спорадичний.

У той час, як світ шкутильгає в напрямку досягнення угоди щодо дій для обмеження зміни клімату, у готелях Копенгагена розмістилися 15 000 делегатів від урядових посадовців, стриманих професійних екологів до вуличних активістів. Планується, що у ралі, яке заплановане на суботу, візьмуть участь до 60 000 учасників з-поза залу переговорів.

Тут перебуває потужна група, яка має зв'язки з Юджином, Львовом і яка працює над шляхами досягнення покращень в угодах та інших домовленостях з метою обмежити зміну клімату.

Аліса Джол, випускниця юридичного факультету Орегонського університету 2008 року, очолює команду неурядових організацій, які намагаються проштовхнути в угоду аспект прав людини. Ми, Світлана Кравченко та Джон Бонайн, два професори права входимо до її делегації. У цій ролі ми допомагаємо розробляти позиції НУО, з якими будуть звертатися до урядових делегацій.

У Копенгагені ми виконуємо ще дві інші ролі. Ми працюємо над зверненням до переговорів на підтримку "мехінізму дотримання" - міжнародного органу, який би контролював дотримання країнами їхніх обіцянок. Вже довгий період часу Сполучені Штати не погоджуються на такий механізм, але ми надіємося, що це може змінитися.

І також ми входимо до всесвітньої правової мережі швидкого реагування під назвою Правова ініціатива відгуку. У æй ролі наша функція полягає в тому, щоб відповідати на термінові запити від неурядових організацій стосовно правових питань, що виникають. Ми доступні для особистого контакту, спілкування через мобільний телефон, текстові повідомлення чи електронну пошту і зосереджуємося на питаннях прав людини та на обстоюванні механізму дотримання, щоб запевнити, що країни дійсно дотримуються своїх

зобов'язань.

Також на боці НУО працює Тім Рім, який на одязі має кольори організації Грінпіс Інтернешенл. Він закінчує юридичний факультет Орегонського університету у травні. Два тижні тому він закінчив "екстернатуру", яка тривала один семестр, у Секретаріаті зі зміни клімату  у Бонні, Німеччина.

Ще один юрист, яка пов'язана з Юджином, працює у Державному департаменті США і входить до складу офіційної делегації США - Речел Кастенберг. Вона закінчила програму екологічного права на юридичному факультеті Орегонського університету у 2006 році. Коли ми зустрілися з нею, вона  мовчала як риба про деталі переговорів, так, як урядовий юрист і повинен робити, проте, все-таки вона випромінювала надію.

Саме надія є провідною у настроях у Копенгагені.

На відкритті прем'єр-міністр Данії Марс Локке Расмуссен, сказав делегатам: "Надія - це вихідна точка в усіх основних намаганнях. Світ покладає свою надію на вас на короткий період часу в історії людства",  - сказав він. Подібно, мер Копенгагена Рітт Бєррегард, у своїй вітальній промові сказала, що на наступні два тижні вони перейменували місто на "Надіягаген".

Інший настрій, який тут відчувається, - це розчаруванням. До кінця першого дня учасники від НУО проголосували за надання нагороди "Динозавр дня" індустріалізованим країнам за їхні зволікання. У вівторок цю нагороду отримала Україна за декларування "зменшення" викидів від рівня 1990 року, які фактично означають 75% збільшення від теперішнього рівня викидів.  МБО "Екологія - Право - Людина" на протязі тривалого часу намагалася довести українському урядові хибність такого шляху. Намагання виявилися марними і ЕПЛ нічого не залишалося, як ініціювати відкриття 11 судових справ, метою яких є подолання низки системних проблем, пов'язаних із вирішенням питання зміни клімату в Україні. Серед них знаковою є судова справа проти Мінприроди "Міжнародна торгівля квотами на викиди парникових газів". Позицію МБО "Екологія - Право - Людина" в Копенгагені репрезентують професор Світлана Кравченко, президент організації, та Мар'яна Булгакова, провідний юрисконсульт ЕПЛ.

Щодня 250 екологів голосують, кому надати цю ганебну нагороду. Нагорода "Динозавр дня" вирізняє сповільнювачів прогресу на кліматичних переговорах. Представників НУО називають "спостерігачами", але їхня роль може бути ключовою. "Залучення громадянського суспільства має надзвичайно велике значення", - сказав прем'єр-міністр Данії на відкритті конференæї, - найвища відповідальність лежить на громадянах світу, які в кінцевому результаті відчують усі наслідки, якщо ми не будемо діяти."

На пленарному засіданні Др. Реєнда Пчаурі, голова Міжурядової ради експертів зі зміни клімату,назвав цю зустріч "історично важливою". Він стверджував, що суворі обмеження щодо парникових газів лише на три відсотки зменшать світовий валовий продукт, а зростання стандартів життя у 2020 році буде сповільнене лише "на кілька місяців".

Президентом зустрічі була обрана міністр клімату та енергетики Данії Конні Гедегаард. Вона закликала делегатів "відчинити двері в еру з незначною кількістю вуглекислого газу", - і закликала: "Вже час чогось добитися!"

Традиæйно президент зустрічі закликала затвердити звичайні правила. Але делегат з Папуа Нової Гвінеї, спеціальний представник цієї країни з питань зміни клімату Кевін Конрад піднявся, щоб заперечити. Вся увага переключилася на нього. Два роки тому на зустрічі в Балі він драматично заявив обструкціоналістській делегації США: "Якщо з якихось причин ви не хочете бути провідними, залишіть

це нам; будь ласка, зійдіть з дороги."

У Копенгагені багато делегатів від НУО носять свої індентифікаційні значки на яскраво рожевих стрічках, прикрашених написом "Будь провідним або їдь додому".

Представник Папуа Нової Гвінеї у Копенгагені стверджував, що зустріч не повинна керуватися принципом консенсусу, а принципом наявності трьох-четвертих голосів. Проконсультувавшись з членами президії, президент зустрічі заявила, що нема консенсусу щодо його пропозиції відмовитися від принципу консенсусу. Вона пізніше проконсультується з іншими щодо цієї пропозиції. Представник Папуа Нової Гвінеї знову попросив слово і сказав, що він не може погодитися з такою процедурою. Він хотів, щоб

країни- обструкціоналісти поступалися більшості.

Тоді слово взяв представник Бразилії і підтримав президента зустрічі, наголосивши на її праві блокувати будь-які домовленості щодо консенсусу. До нього приєдналися представники Саудівської Аравії, Демократичної республіки Конго, Сієрра Ліоне і наполягали на тому, що лише процедура, яка базується на принципі консенсусу (яка, в принципі, означає одностайність) є прийнятною. Ключове питання протягом цих двох тижнів полягає в тому, щоб спонукати делегації, які чинять опір,прислухатися до звернення дівчинки на відкритті.

Після пленарного засідання ми двоє пішли на зустріч юристів з НУО, а потім на зустріч Мережі кліматичної дії (CAN), до якої входять представники з 450 НУО в усьому світі.

Одягнувши ділові костюми, замість розмальованих сорочок, æ активісти-екологи опанували загадкові терміни переговорів, як наприклад, "LULUCF" (землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство), "REDD" (зменшення викидів від вирубки та погіршення якості лісів). На щоденній зустрічі вони звітують про контакти, нав'язані з членами урядових делегацій з метою лобіювання.

Активісти публікують щоденну газету під назвою ECO, яка подає новини про події. Ця газета є спадкоємницею іншої, яка вперше була опублікована у 1972 році на Стокгольмській конференції з питань довкілля, коли громадськість нагрянула на перші міжнародні екологічні переговори, вимагаючи доступу та участі. Перший випуск у Копенгагені закликав до досягнення "справедливої амбіційної та обов'язкової до виконання" угоди. В ньому йшлося, що кліматична угода "повинна захищати клімат і повинна бути справедливою для усіх країн."

Юристи Всесвітнього альянсу екологічного права (ELAW)і членами якого також є й ЕПЛ, переслідують ті самі цілі. Юристи ELAW з Австралії, Бангладеш, Кенії, Малайзії, Мексики, Папуа Нової Гвінеї, Перу, Шрі-Ланки, України та Великобританії, Сполучених Штатів та інші намагаються тут досягнути якихось змін. Наше завдання полягає  в тому, щоб зробити усе можливе, щоб підштовхнути кліматичну угоду в напрямку потреб майбутніх поколінь.

Після цих переговорів юристи з мережі ELAW відіграватимуть ключову роль у своїх країнах, контролюючи дотримання урядами взятих у Копенгагені зобов'язань. Завдання, яке стоїть в Копенгагені, надзвичайно велике. До цієї осені переговорний текст став різдвяною ялинкою, на яку усі хотіли повісити свої іграшки. Проте ніхто не міг дійти згоди, куди вішати ці іграшки. Теперішній текст має майже 175 сторінок.

Нещодавня обіцянка Президента США Барака Обами зменшити викиди на 17% на основі законодавства, яке очікує прийняття в Конгресі, є для США кроком  вперед, так само як і заклик у вівторок британського прем'єр-міністра Гордон Брауна до Європейського Союзу запропонувати ціль зменшення до 2020 року на 30%.

У понеділок Агенція Обами з охорони навколишнього природного середовища заявила, що вона навіть почне регулювання викидів вуглекислого газу, не чекаючи на Конгрес. У вівторок ввечері три високі урядові посадові США зібрали повну кімнату делегатів від НУО з США. Хоча брифінг був не для протоколу, можна сказати, що зал вибухнув аплодисментами, коли був оголошений виступ адміністратора Агенції з охорони навколишнього природного середовища Лізи Джексон і вітав її оваціями стоячи.

Громадяни США ставили жорсткі добре поінформовані питання, в тому числі було декілька запитань від молодих делегатів, які показали себе достойними співрозмовниками, незважаючи на їхній молодий вік.

Звичайно, приїзд десятків тисяч людей до Копенгагена означає викиди тон парникових газів. Щоб компенсувати сплив вуглекислого газу, уряд Данії підтримує реконструкцію деяких заводів у Бангладеш. Замість традиційного роздавання сувенірних портфелів, Данія також оголосили, що вони використають ці кошти на освіту 11 студентів з усього світу як "кліматичних стипендіатів". Вони повернуться у свої країни, щоб працювати над проблемами, створеними попередніми поколіннями.

110 голів держав та урядів оголосили, що вони приїдуть до Копенгагена наступного тижня, щоб закрити конференцію і підписати кінцевий документ. Будемо надіятися, що вони мають щось вартісне для підписання.