Головна » 2011 » Жовтень » 6 » Проект завершується, діяльність на захист екологічних прав триває…
Проект завершується, діяльність на захист екологічних прав триває…
08:44
27 вересня під дахом Тернопільської обласної ради відбулася робоча зустріч, присвячена проблематиці дотримання екологічних прав громадян та інтересів територіальних громад у сфері використання природних ресурсів: земель, лісів, водних об’єктів, корисних копалин. Її проведено в рамках проекту „Дотримання прав громадян у сфері користування природними ресурсами у Тернопільській області”, що реалізується «Зеленим Світом» у партнерстві з іншими громадськими організаціями, Тернопільською обласною радою, за підтримки програми „Верховенство права” фонду „Відродження”. У робочій зустрічі взяли участь представники усіх зацікавлених сторін: місцевого самоврядування, державних управлінь та інспекцій, правоохоронних органів, громадських організацій, наукових та освітніх закладів. Після її завершення було проведено прес-конференцію для місцевих ЗМІ.
Учасники зустрічі констатували, що попри створення в Україні законодавчої бази у сфері використання природних ресурсів, існуюча практика правозастосування все ще є досить недосконалою.
Перш за все держава, як найбільший власник, не створила практики ефективного управління природними ресурсами, дотримання природоохоронного законодавства та екологічних прав громадян, врахування інтересів територіальних громад. Наприклад, гальмується процес розмежування земель комунальної та державної власності, продажу прав власності та оренди земельних ділянок на конкурентною процедурою, передачі колгоспних та комунальних лісів державним лісгоспам, формування регіональної екологічної мережі тощо. Штучні водойми зазвичай передаються державними адміністраціями в довготривалу оренду приватним власникам. Процедура такої передачі нечітка та непрозора. Право громадян на загальне водокористування у більшості випадків обмежується — причому обмеження права визначається не законом, а договорами оренди. Колишні колгоспні та комунальні ліси у багатьох районах фактично стали безгосподарними. Державні контролюючі та правоохоронні органи часто неспроможні захистити лісові насадження від нелегальних рубок, родовища корисних копалин - від протизаконної розробки, землі та водойми – від забруднення та виснаження.
Наводилися конкретні факти таких правопорушень: наприклад, багаторічної злочинної практики видобування гравію з русла Дністра у селі Горигляди Монастириського району та Горигляди - Заліщицького. Або самовільної розробки родовищ пуску у селі Варваринці Теребовлянського району, на території Білівської та Угринської сільських рад - Чортківського, видобування будівельного каменю-пісковика на землях Возилівської, Русилівської, Золотопотоцької рад Бучацького району.
Тривожним явищем є стрімке зростання в області обсягів самовільних рубок у придорожних та прибережних захисних смугах, шкода від яких вже сягає сотень тисяч гривень. Такі факти зафіксовані минулого року у насадженнях Гусятинського райавтодору (збитки - 573 тисяч грн.), на землях Винятинської та Новосілківської сільрад Заліщицького району (810 тис. грн.). Існує багато запитань стосовно обгрунтованості рубок у лісових заказниках «Галілея» та «Пуліково», суцільних рубок у реліктових бучинах Золотопотоцького лісництва Бучацького лісгоспу, заплавних лісів у долині Дністра Монастириського КЛГП… Численні конфлікти викликає поширена практика обмеження прав громадян на загальне користування водоймами їхніми орендарями, як наприклад у с. Джуринська Слобідка Чортківського району.
Найбільш масштабні випадки правопорушень, зафіксованих Державною екологічною інспекцією області та переданих до правоохоронних органів, залишаються нерозкритими та безкарними. Безкарність провокує правопорушників до все більш зухвалих злочинів проти довкілля, до все більш демонстративного нехтування екологічними правами громадян.
Суцільною профанацією виглядає процес проведення державних експертиз проекту розроблення Пилипчанського родовища гіпсів у Борщівському районі приватним підприємством «Скала-Інтер». Розробка кар’єру у на території села Пилипче, на ділянці активного карсту наразі розпочалася у ситуації, коли Пилипчанською сільрадою досі не прийнято рішення про передачу земельної ділянки в оренду та про зміну цільового призначення земель - з сільськогосподарського на промислове, а Земельним кодексом однозначно заборонено надавати приватним підприємствам орні землі під будь яку діяльність, окрім ведення підсобного господарства… Особливо прикро, що практику примушення сільської ради до завідомо протизаконних рішень у цьому випадку закріпив своїм рішенням Тернопільський господарський суд.
Загалом у сучасній державній політиці простежуються ознаки прогресуючого відсторонення територіальних громад від розпорядження практично усіма природними ресурсами. У цьому сенсі є підстави для твердження про порушення ст. 7 Конституції України про гарантії місцевого самоврядування. Адже, якщо матеріальною основою самоврядування є природні ресурси, то позбавлення його цієї основи неминуче призведе до руйнування самоврядних громад в Україні.
З іншого боку – фінансово та інституційно слабкі органи самоврядування часто неспроможні самотужки привести у відповідність до природоохоронного законодавства практику використання природних ресурсів на своїй території.
У області досі не впроваджено сталу практику залучення громадськості до процедур прийняття рішень з питань довкілля та використання природних ресурсів.
Існують проблеми у питанні доступу до інформації про стан природних ресурсів. В ході робочої зустрічі повідомлялося про існування двох відомчих наказів у системі державних агентств лісових та земельних ресурсів, котрі всупереч положенням Конституції та закону «Про доступ до публічної інформації» відносять екологічну інформацію до конфіденційної, стосовно якої встановлюється гриф «ДСК». Ці накази неодмінно будуть опротестовані в суді з вимогою їхнього скасування. Адже на наше переконання саме штучне втаємничення інформації одночасно перешкоджає формуванню у громадян відповідального ставлення до природних багатств та є одним з найбільш суттєвих корупційних чинників у органах влади.
Загальний висновок робочої зустрічі полягає у тому, що масштабність проблем у сфері використання природних ресурсів змушує до активного діалогу та конструктивної співпраці усі зацікавлені сторони: державу, місцеве самоврядування, громадянське суспільство, бізнесове середовище, науковців та пресу. Це є неодмінною передумовою подолання кризових явищ та переходу краю до засад сталого, екологічно збалансованого розвитку.
Як добре, що Робоча зустріч була такою змістовною! І кожен рядок повідомлення свідчить про жахливу кризу державного управління. Пропоную пильніше придивлятися до фактів вседозволеності на місцях, спільно узагальнювати, і лише широка публікація змушуватиме владоможців хоч трохи стримуватися. Крім того, зібрані факти можуть згодом знадобитися у разі зміни влади. М. Коробко
Меню сайту
